Москва
Последние новости
» » Старт налоговой амнистии: как и для кого


Старт налоговой амнистии: как и для кого

Дата: 02 сентябрь 13:05

Старт налоговой амнистии: как и для кого

Що варто знати про одноразове добровільне декларування та хто з українців цим питанням може узагалі не перейматися

З 1 вересня в Україні стартує одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Дочекалися. Те, про що говорили кілька останніх років (особливо тема так званої податкової амністії актуалізувалася у 2019-му), стає реальністю. Автори реформи кажуть, що «буде не боляче»: умови легалізації майна й капіталів, походження яких українці не можуть підтвердити, доволі лояльні – ставки оподаткування помірні, терміни не надто обмежені (до 1 вересня 2022 року), є чіткі переліки активів, які потрібно виводити на світло і які вважатимуться «чистими» апріорі. Та й загалом: декларування ж – добровільне! Єдине, що декого напружує, так це плани підготувати законопроєкт про непрямі методи визначення доходів громадян. Експерти кажуть, що саме ухвалення чи, принаймні, узгодження до реєстрації у парламенті тексту цього документа буде каталізатором для початку активної фази добровільного декларування.

Наразі ж ні в експертному середовищі, ні в Мінфіні, ні в Податковій значної активності потенційних декларантів не прогнозують: люди чекатимуть, як пройде податкове «вакцинування» партнерів по бізнесу, колег, сусідів, знайомих.

Але пам’ятаймо: звичка відкладати усе до останнього – не найкраща із рис українців. Тож потихеньку знайомимося з правилами декларування.

Одноразове добровільне декларування: державний і приватний інтерес

Про цілі спеціального добровільного декларування багато написано і сказано. Для держави це – можливість збільшення реального ВВП, отримання додаткових податкових надходжень у майбутньому, а також «миттєвий» економічний ефект від сплати разового збору. Для громадянам, котрі з тих чи інших причин не сплатили податки, – останній шанс легалізувати статки, уникнувши покарання. Як-то кажуть, отримати можливість спати спокійно й почати життя та бізнес із чистого аркуша. Адже запропоновані ставки оподаткування (від 2,5 до 9%) набагато нижчі, ніж ті, які людина мала б сплатити за нормальних умов – 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військового збору. При цьому учасники податкової амністії «автоматично» уникнуть покарання за ухилення від сплати податків, а їхні декларації ніхто й ніколи не зможе використати як докази у судах.

Старт налоговой амнистии: как и для кого
Євген Олейніков

"Процедура декларування – абсолютно добровільна. Більше того, декларант не повинен підтверджувати джерела своїх доходів. По-суті, ДПС вірить декларантові на слово. Декларуючи активи, громадянин стверджує, що вони легальні. Якщо податкова служба не має доказів зворотного, вона із цим погоджується", – наголосив тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної податкової служби Євген Олейніков.

Він пояснив, що це не стосується доходів, отриманих у злочинний спосіб (крадіжки, контрабанда, хабарі, торгівля забороненими товарами). Легалізують лише законно набуті майно та гроші, за які просто свого часу не були повністю сплачені податки. Приміром, отримані «у конверті» зарплати, не відображені в  податковій звітності результати підприємницької діяльності, кошти, одержані від продажу майна з використанням схем податкової мінімізації (приміром, із зазначенням заниженої вартості).

При цьому Олейніков попередив, що вже у найближчому майбутньому ті, хто має активи, які підлягають декларуванню, але не скористалися наданою державою можливістю пройти відповідну процедуру, можуть зіштовхнутися з неабиякими труднощами. Посадовець нагадав, що вже зараз банки звертаються до ДПС по дані про доходи клієнтів. І якщо податківці повідомляють, що ті роками не отримують жодного офіційного доходу, можуть виникнути проблеми з використанням акумульованих на рахунках коштів. Після ухвалення законодавства про непрямі методи визначення доходів таких інструментів у розпорядженні фіскалів буде більше.

Старт налоговой амнистии: как и для кого
Данило Гетманцев

Таку ж думку на пресбрифінгу в Укрінформі на тему “Одноразове добровільне декларування – чиста фінансова історія” висловив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Податкова амністія – це про можливості, а не про ревізію статків чи перевірку, хто із громадян скільки заробив і чого про них держава не знає. Ніхто не приходитиме до людей і не запитуватиме, звідкіля взялося їхнє майно. Водночас у майбутньому кожен українець, напевне, здійснюватиме дорогі придбання. Й аби усі свої гроші він міг використовувати без будь-яких обмежень і в Україні, і за кордоном (бо амністія так само поширюється й на будь-які витрати за межами країни), ми й закликаємо співвітчизників взяти участь у добровільному декларуванні», – наголосив парламентарій.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, під дію нового законодавства (Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», – ред.) потрапляють активи невеликої кількості громадян, які мають значні статки. Вони зможуть сплатити невелику компенсацію (від 2,5 до 9%) до державного бюджету і потім спокійно розпоряджатися цими активами.

Старт налоговой амнистии: как и для кого
Сергій Марченко

«Мова про легалізацію доходів, з яких не були сплачені податки, або інформація про їх сплату з тих чи інших причин відсутня і громадяни не можуть довести, що такі кошти або придбане за них майно уже оподатковувалися», – уточнив Марченко. Й додав, що кампанія з добровільного декларування триватиме упродовж року – до 1 вересня 2022-го. Про її особливості і правила – далі.

Кому подавати декларацію не треба, а кому робити це заборонено

Спочатку про тих, хто питанням декларування може не перейматися. Навіть, якщо українці мають якісь “податкові грішки”, їм не потрібно декларувати наступні активи:

1. Нерухоме майно, розташоване на території України:

  • квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м., або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва. При цьому учасники пресбрифінгу в Укрінформі окремо наголошували: навіть якщо площа ваших квартир перевищує ці показники, та при цьому ви стали власниками квадратних метрів на законних підставах (приміром, отримали у спадок чи купили за гроші, з яких повністю сплачені податки), перейматися декларуванням вам також не потрібно.
  • житловий будинок/будинки, зареєстрований/зареєстровані в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок/будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

2. Об’єкти нежитлової нерухомості:

  • нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів.

3. Земельні ділянки:

  • в межах норм безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України.

4. Транспортні засоби:

  • один транспортний засіб особистого некомерційного використання

5. Інші активи:

  • активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Частина наших співвітчизників скористатися правом на “податкову амністію” взагалі не зможе. Подавати одноразову (спеціальну) декларацію заборонено:

  • малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, або особам, дієздатність яких обмежена (таким чином, приміром, чиновники не зможуть легалізувати майно, про яке «забули», подаючи відповідно до вітчизняного законодавства щорічну декларацію через дітей чи недієздатних батьків);
  • особам, щодо яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції;
  • особам, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації в НАЗК

Інші фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті громадяни, та фізособи – нерезиденти України, котрі на момент отримання об'єкта декларування були резидентами і які є чи були платниками податків, – при бажанні зможуть подати декларацію.

Зробити це можна через приватну частину “Електронного кабінету” платника податків. З необхідною інформацією, зокрема, з нормативно-правовими актами, роз’яснювальними і презентаційними матеріалами, прикладами заповнення декларації можна ознайомитися на вебпорталі ДПС, натиснувши на банер "Одноразове добровільне декларування", або на сайті Міністерства фінансів.

До подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант має тримати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках в банках України. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями встановив НБУ. Відповідне Положення також набирає чинності із 1 вересня.

Як зазначається на сайті регулятора, фізичні особи, котрі мають намір скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування, звертаються до будь-якого банку для відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом використання (спеціального рахунку) і розміщення готівкових коштів в національній та іноземних валютах, банківських металів (з фізичною поставкою).

Відповідно до вимог Положення, декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу за заявою на переказ готівки, а у реквізиті "Призначення платежу/зміст операції" зазначає: "добровільне декларування". Банк видає довідку про зарахування коштів на спецрахунок, яку треба додати до електронної декларації, що подається до ДПС.

Після підтвердження джерел походження коштів та банківських металів декларант має право розпоряджатися ними як завгодно. Варто додати, що відповідну перевірку здійснюють банки – як суб’єкти первинного фінансового моніторингу (на виконання вітчизняного законодавства та зобов’язань, взятих Україною в рамках ФАТФ – міжнародної групи з протидії відмиванню “брудних” грошей).

«ДПС перевіряє лише правильність заповнення декларації і самостійно здійснених платником нарахувань податку. Упродовж 20 днів ми інформуватимемо декларанта про помилки, які той має виправити. Він може або погодитися з нашими виправленнями, або додатково пояснити свою позицію, або звернутися до суду, чи не робити нічого. В такому разі декларація вважатиметься анульованою», – розповів Євген Олейніков.

Що треба, а що не можна декларувати

Отже, згідно закону об'єктами декларування можуть бути:

  • земельні ділянки;
  • об'єкти житлової нерухомості;
  • об’єкти нежитлової нерухомості;
  • транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
  • інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
  • банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках; національна валюта (гривня);
  • іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі;
  • права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
  • частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • інші корпоративні права;
  • майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи.

Не можна буде легалізувати через одноразову декларацію:

1. Активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов'язаних із:

  • ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
  • ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
  • порушеннями у сфері валютного законодавства; – порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

2. Активи фізичної особи, що належать декларантові, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень.

3. Кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

4. Активи декларанта, які обліковуються (перебувають) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

“Ціна” легалізації доходів для декларантів

За законом, одноразове добровільне декларування здійснюється за такими ставками:

  • загальна – 5%. Стільки доведеться заплатити державі за задекларовані валютні цінності, розміщені на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів, а також нерухомість, транспорт та інше цінне рухоме майно, що зберігаються (розташовані) в Україні;
  • за закордонні активи – 9%. Йдеться про валютні цінності, розміщені на рахунках в іноземних банках або ті, що зберігаються в іноземних фінансових установах, права грошової вимоги до нерезидентів України, закордонну нерухомість та цінне рухоме майно, що розташовані, зберігаються (зареєстровані) за кордоном, крім тих, що оподатковуються за ставкою 2,5%. відсотка. Також тимчасово – з 1 вересня 2021-го по 1 березня 2022 року – ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується у “пільговому” розмірі – 7%;
  • за зберігання активів у вигляді ОВДП – 2,5%. Мова про номінальну вартість державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021-го до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5% (9,5% – до 1 березня 2022 року) та 3% відповідно – при розтермінуванні зі сплатою за податковим зобов’язанням трьома рівними частинами щорічно.

Результат: заплатив і спи спокійно...

Усім суб'єктам декларування держава гарантує:

1. Відсутність податкової перевірки джерел отримання доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані декларантом активи або активи.

2. Неможливість використання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій, а також відомостей, що містяться в них, при розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як доказів у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних і адміністративних справах.

3. Конфіденційність відомостей, що містяться у одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах. Така інформація не підлягає розголошенню без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або судовими рішеннями.

4. Відсутність документальних перевірок податковими органами. Добровільна декларація підлягає лише камеральній перевірці у спеціальному порядку (виявлення арифметичних та логічних помилок).

5. Звільнення від сплати військового збору.

Також до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не можуть:

  • застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв'язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 1 січня 2021 року;
  • розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Що ж до держави, то про ймовірний фінансовий ефект для неї автори реформи говорять обережно. За словами Сергія Марченка, в Мінфіні вкрай обережно ставляться до будь-яких «доходних» очікувань. «Яка кількість громадян скористається такою можливістю, спрогнозувати складно. Нам би справді хотілося в результаті декларування отримати значні кошти до державного та місцевих бюджетів. Але хоча б якісь оцінки можна буде робити вже згодом. Тому у бюджетному законопроєкті на 2022 рік ми не закладаємо відповідних очікувань», – пояснив міністр фінансів.

Урядовець наголосив, що перебіг кампанії з добровільного декларування багато в чому залежатиме від низки психологічних моментів. «Якщо суспільство відгукнеться на пропозицію і значну частину активів буде легалізовано, вважаю це перемогою держави та здорового глузду», – підсумував Сергій Марченко.

Владислав Обух, Київ

Читайте также:
Комментарии
Добавить комментарий
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Популярное:
Читаемое: