Москва
Последние новости
» » 30 лет Независимости: Десятилетие испытаний


30 лет Независимости: Десятилетие испытаний

Дата: 22 август 21:51

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний

Хроніка подій в новинах Укрінформу. 2012 -2021.

Хроніку першого десятиріччя Незалежності читайте тут, другого - тут.  

Мабуть останнє у часі десятиріччя Незалежності було найтяжчим. Колись у далекі 80-і минулого століття здавалося, що більших випробувань, ніж Чорнобиль, не може статися. А вони прийшли - Небесна сотня, війна, пандемія... Наче хмарами до самого обрію накрило. Але не зламалися. Витримали. Просто багато чого стало зрозумілішим. Як і в людському житті — справжнє дорослішання починається після 20 років...

Усі ці роки Укрінформ пильно відстежував зміни в українському суспільстві. Нашу драматичну боротьбу на безлічі фронтів. Ми зібрали новини агентства за цей період, присвячені найбільш знаковим подіями, і продовжуємо разом з вами знову, подумки, проходити цей шлях. Отже -

2012. ВІЙНА РОСІЇ З СИРОМ, ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ КІВАЛОВА ТА 10% «СВОБОДИ»

Фарш назад у м`ясорубку не прокрутиш, джина, випущеного з глечика, загнати туди важко. Мовний закон «Ківалова-Колесніченка», ухвалений 2012 року, принизив українців і наробив лиха в суспільстві. Але повернути все на круги своя виявилося не так-то й легко. Кілька років пролежало схованим  у шухлядах Конституційного суду звернення про перевірку цього закону на конституційність, і тільки після зміни голови КС справедливість, можна сказати, восторжествувала.

СИРНА ВІЙНА З РФ. «Росспоживнагляд 8 лютого розпорядився вилучити з продажу у Росії і припинити ввезення у РФ сирної продукції трьох українських виробників: ПП «Прометей» (Чернігівська область), АТ «Пирятинський сирзавод» (Полтавська область) і ТОВ «Гадячсир» (Полтавська область)», повідомляв у ті дні Укрінформ.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний

27 лютого було припинено ввезення сирів ще 4 українських підприємств. Українські сири займали на той час 8,5% російського ринку. У цілому з України в РФ поставлялося 61 тис. тонн сиру.

Формальним приводом до заборони сирної продукції стала заява головного санітарного лікаря РФ Геннадія Онищенка про низьку якість твердих сирів українського виробництва.

За оцінками ЗМІ, так звана «Сирна війна» розпочалася внаслідок боротьби за російський ринок збуту, і була використана Росією як інструмент економічного тиску на Україну.

24 липня майже всі заборони були зняті. Але за підсумками січня-серпня 2012 року поставки сиру в Росію впали на 21,2% (до 35,4 тис. тонн), що знизило загальний обсяг його експорту на 18,6% (до 42,4 тис. тонн).

ТЕРАКТ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ. 27 квітня у центрі Дніпропетровська сталася серія вибухів, яку правоохоронці кваліфікували як теракт. Унаслідок серії вибухів, повідомляв Укрінформ, 31 особа була травмована, 11 із них – діти.

Перший вибух прогримів об 11:40 у центрі міста на трамвайній зупинці навпроти Оперного театру. О 12:20 вибухівка спрацювала у районі залізничного вокзалу, розташованого за 500 метрів від місця першого вибуху. Трохи пізніше неподалік парку Глоби був третій вибух. Четвертий стався на проспекті Карла Маркса біля Оперного театру, також на трамвайній зупинці. Згодом у місті знешкодили ще один, п'ятий, вибуховий пристрій.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Медики надають невідкладну допомогу потерпілим унаслідок вибуху. Дніпропетровськ, 27 квітня 2012 року. Фото: Укрінформ

У місті виникла паніка. Школярів відпустили із занять, магазини в центрі міста зачинилися, мобільний зв'язок не працював. У соціальних мережах виклали фото БТРів на вулицях Дніпропетровська.

За фактом вибухів прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). За підозрою у причетності до організації вибухів було затримано чотирьох осіб.

ЄВРО-2012. «Сьогодні розпочинається Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, який на своїх полях приймають Україна та Польща», повідомляв 8 червня Укрінфом.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Талісмани Євро-2012 Славек і Славко з Кубком Анрі Делоне у Дніпрі, 21 травня 2012 року. Фото: Укрінформ

Матчі Євро-2012 проходили у чотирьох польських містах – Варшаві, Вроцлаві, Гданську і Познані – й чотирьох українських – Києві, Донецьку, Львові та Харкові. Фінальна гра Чемпіонату Європи з футболу відбулася 1 липня на стадіоні НСК Олімпійський у Києві.

Для збірної України Євро-2012 склався не дуже вдало. Українці посіли третє місце у групі й вилетіли. Андрій Шевченко відзначився дублем у ворота збірної Швеції. А чемпіоном того року стала збірна Іспанії.

ЗАКОН КОЛЕСНІЧЕНКА-КІВАЛОВА. «Закон про «Засади державної мовної політики» сьогодні, 10 серпня, набув чинності», повідомив Укрінформ. Закон був ухвалений Верховною Радою 3 липня, а 8 серпня був підписаний Віктором Януковичем, який тоді обіймав посаду президента. Відповідно до нього, суттєво розширювалося використання регіональних мов – за умови, що чисельність нацменшин перевищує 10% населення окремого регіону. Фактично, найбільші преференції отримала російська.

«Мовний закон Колесніченка-Ківалова» викликав масові протести, здебільшого у західних та центральних областях. Його розцінили як антиукраїнський. На Європейській площі біля Українського дому зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Наступного дня між мітингувальниками та співробітниками «Беркуту» сталася бійка, спецпризначенці застосували сьозогінний газ.

ВИБОРИ ДО ВРУ. Ще за рік до виборів було змінено виборче законодавство, зокрема, виключалась участь блоків, лишались тільки партії, також до 5% був піднятий прохідний бар'єр. Водночас, вибори проходили за змішаною системою.

За підсумками підрахунку голосів, Партія регіонів набрала 30% голосів, Батьківщина – 25,53%, УДАР Віталія Кличка – 13,96%, повідомляв Укрінформ. Несподіванкою виборів стали 10,44% партії «Свобода» та 13,18% – Комуністичної партії.

Партія регіонів отримала 209 місць у ВР, що дозволило їй у союзі з комуністами обрати спікера Володимира Рибака та перепризначити на посаду прем`єра Миколу Азарова.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Спостерігач від ОБСЄ працює на одній із виборчих дільниць Києва, 28 жовтня 2012 року. Фото: Укрінформ

Президент Янукович і прем`єр-міністр Азаров наголошували, що вибори до Верховної Ради пройшли вільно й демократично. Натомість за словами заступника голови Центральної виборчої комісії Жанни Усенко-Чорної, парламентські вибори 28 жовтня стали найбруднішими за всю історію України.

2013. СПРИТНИЙ РЕКТОР, ЦЕРКВИ ДЛЯ ЮНЕСКО, БУНТІВНИЙ МАЙДАН

Чому восени 2013 року люди вийшли на Майдан? Може тому, що це був рух «за», а не виступи «проти»? Адже перед цим протестували проти обрання Януковича, проти арешту Тимошенко, проти закону Ківалова-Колесніченка. А тут вийшли «за» Європу, а «проти» був Янукович.

ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ – СПАДЩИНА ЮНЕСКО. «21 червня у рамках 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка продовжує свою роботу у м. Пномпень (Камбоджа), було ухвалене рішення щодо включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українсько-польського культурного об'єкта «Дерев'яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», повідомив Укрінформ.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Церква Зішестя Святого Духа стала частиною спадщини ЮНЕСКО, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 9 липня 2013 року. Фото: Укрінформ

До списку увійшли 16 церков – по 8 від України та Польщі. Це, зокрема, церква Вознесіння Господнього (с. Ясіня), церква Святого Архистратига Михаїла (м. Ужок), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж), церква Зіслання Святого Духа (м. Рогатин), церква Зіслання Святого Духа (с. Потелич), церква Пресвятої Трійці (м. Жовква), церква Святого Юрія (м. Дрогобич) та собор Пресвятої Богородиці (с. Матків).

ЗАТРИМАННЯ РЕКТОРА МЕЛЬНИКА.30 липня Укрінформ повідомив: «Ректор Національного університету державної податкової служби Петро Мельник, якого затримали у суботу за хабарництво, наразі перебуває у лікарні».

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Петро Мельник. Фото: Укрінформ

Петра Мельника було затримано 27 липня наче б за вимагання та одержання хабарів у розмірі 40 та 80 тисяч гривень від двох громадян за вступ їхніх родичів до вишу. Під час обшуку в Мельника знайшли ще 30 тисяч доларів.

На суд, який мав обрати підозрюваному запобіжний захід, ректор не приходив, посилаючись на поганий стан здоров`я, а коли було ухвалено рішення про примусовий привід, Мельника привезли до будівлі суду на кареті «швидкої допомоги». Інтернет обійшло фото ледь не помираючого ректора, який лежить горілиць на лаві в залі суду. Зрештою, його було відпущено під домашній арешт із носінням електронного браслета. Проте у серпні 2013 року «тяжко хворий» Мельник виявив неабияку прудкість – зняв браслет і втік з-під домашнього арешту. Його оголосили у міжнародний розшук. Згодом з'явились повідомлення, що він перебуває у США.

Існує стійка версія, що Мельнику просто дали втекти. Міліціонерів Миколу Бедрія та Василя Удовиченка, які проігнорували сигнали електронного браслета ректора, обвинуватили у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Проте, у 2015 році суд їх виправдав.

Повернувся Мельник в Україну лише 1 квітня 2014 року, і безпосередньо в аеропорту був затриманий співробітниками МВС. 8 травня його звільнили під заставу в 609 тисяч гривень. 5 грудня 2017 року Бородянський райсуд Київської області виправдав Мельника «у зв'язку з недоведеністю складу злочину в його діянні».

1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. 1025-річчя Хрещення Київської Русі в Україні відзначали на державному рівні. Основні заходи святкувань за участі предстоятелів Помісних православних церков світу відбулися у Києві.

«Молебень з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Володимирській гірці в столиці відслужили за участю 9 предстоятелів православних церков світу», писав про це Укрінформ.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Священики біля пам’ятника князю Володимиру. Київ, 28 липня 2013 року. Фото: Укрінформ

Молебень зібрав президентів чотирьох держав: України, Росії, Молдови й Сербії. Цікаво, що це був останній раз, коли до України приїздив Путін. Він виступив на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України». У своїй промові Путін назвав росіян, українців і білорусів «єдиним народом» і оприлюднив мету того, що він скромно назвав «майбутньою роботою» – об'єднання Росії й України у рамках однієї держави.

ПОВІНЬ НА ОДЕЩИНІ. «Через тривалий сильний дощ, який не припиняє іти на Одещині, стався підйом рівня води у малих пересихаючих річках Анчорак та Когильник», повідомляв Укрінформ 13 вересня.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Затоплені будинки. Одеська область, 14 вересня 2013 року. Фото: ГУ ДСНС в Одеській області.

Від повені в Одеській області постраждали населені пункти чотирьох районів. Багато господарств позбулися худоби, було зруйновано житла. Матеріальну допомогу від держави отримали близько 300 родин, чиї будинки виявилися непридатними для проживання.

Ця повінь на Одещині вважалася однією з наймасштабніших за останні сто років.

ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ. Почалося все з рішення очолюваного Азаровим Кабміну. Укрфінформ повідомляв про нього так: «Кабінет Міністрів України на засіданні 21 листопада 2013 р. ухвалив розпорядження «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони», згідно з яким в інтересах національної безпеки України процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС призупинено».

Ця угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича, українська влада відмовилася від підписання, а отже – і від європейського вибору.

Уже ввечері цього дня, відгукнувшись на заклик Мустафи Найєма в соцмережах, на київському Майдані почали збиратися перші небайдужі. Так почався Євромайдан.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Учасниця акції протесту українців, обурених рішенням уряду України призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Київ, 22 листопада 2013 року. Фото: Укрінформ

Влада Януковича відреагувала миттєво. Окружний суд Києва заборонив встановлювати малі архітектурні форми, в тому числі намети, на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

24 листопада від пам`ятника Шевченку Хрещатиком аж до Європейської площі пройшов найчисленніший за часів правління Януковича марш прихильників опозиції – за різними оцінками, у ньому взяли участь від 80 до 150 тисяч чоловік. На мітингу, що відбувся на Європейській площі, вимагали відставки Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко. Учасники мітингу звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Уперше такий масовий мітинг у Києві пройшов під численними прапорами Європейського союзу, які майоріли поряд із синьо-жовтими стягами.

Мітинги з аналогічними вимогами відбулися в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.

У ніч із 29 на 30 листопада, на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. У результаті нападу силовиків десятки людей отримали поранення, головним чином, це були студенти з Києва й інших областей України. Багатьох учасників мітингу били кийками, навіть поваливши на землю, втікачів відловлювали по всьому центру Києва. Рятуючи пікетувальників від «Беркуту», ченці Михайлівського собору відкрили для них церковну браму. Для багатьох це стало знаком: українська церква – з народом.

Силовий розгін мирного зібрання на Майдані набув такого міжнародного резонансу, що тодішнє керівництво держави відмежувалося від дій силовиків, а глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін навіть подав у відставку (яка, втім, не була прийнята).

1 грудня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності.

Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у центр Києва вийшло від півмільйона до 800 тисяч осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, під натиском людей змушена була відступити.

Мітинг під прапорами Європейської спільноти відвідали закордонні дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.

Окрилені підтримкою, мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок – там розташувався Штаб національного опору.

Радикально налаштована частина демонстрантів здійснила спробу підійти до дверей Адміністрації президента, але була зупинена «Беркутом», який уперше застосував світлошумові гранати і сльозогінний газ. Після чого почалося переслідування і побиття демонстрантів. У сутичці постраждали близько 40 журналістів, у тому числі й іноземних видань.

8 грудня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона громадян. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановити наметові містечка на вулицях урядового кварталу.

По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.

Увечері активісти «Свободи» повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

Того ж дня на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Тоді зі сцени Руслана Лижичко і Юрій Луценко закликали киян прийти на допомогу Майдану, а Михайлівський Золотоверхий собор уперше за багато століть скликав людей до спротиву набатом. І спецназівці під зростаючим натиском людей відступили.

 2014. ОДИН РІК, ЯКИЙ ПЕРЕВАЖИТЬ ДЕСЯТИЛІТТЯ

2014-й рік був схожий на якийсь шалений калейдоскоп. Розпач, страх, радість перемоги – в січні-лютому. Потім знову: розпач, страх і нескінченне очікування перемоги. Ментальні зміни в народі відбувалися на очах – від довоєнної віри в «мир і дружбу», до ненависті й самопожертви. Це був лише один рік, але рік стрімкого змужніння нації.

ДИКТАТОРСЬКІ ЗАКОНИ. 16 січня Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву «диктаторських законів 16 січня». «Голова Верховної Ради Володимир Рибак підписав усі закони, які парламент ухвалив 16 січня», повідомляв у ті дні Укрінформ. Закони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний

Ці закони обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Зокрема, заборонялися рух у колонах більше п'яти автомобілів, встановлення наметів, носіння шоломів, допомога протестувальникам, поширення інформації про силові структури тощо.

Після того, як закони вступили в дію, протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову. Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралися на народне віче. Висміюючи заборону з боку МВС надягати мотоциклетні шоломи й будівельні каски, жінки з`явилися на Майдані з кастрюлями й дуршлагами на головах. Колона, очолювана Автомайданом і бійцями «Правого сектора», пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася з кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського.

Почалися сутички, які тривали усю ніч. Під час протистояння мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, «коктейлями Молотова». Були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. «Беркут» використовував проти демонстрантів світло-шумові гранати і гумові кулі, сльозогінний газ та водомет.

За повідомленнями столичних медиків, з 16:00 19 січня до ранку 21 січня по медичну допомогу звернулися 122 постраждалі, 50 із них були госпіталізовані. За даними медичної служби Євромайдану, за добу 19-20 січня на вул. Грушевського було поранено 1400 осіб.

ПЕРШІ ЗАГИБЛІ НА МАЙДАНІ. 22 січня Укрінформ писав: «У середу вранці з'явилися повідомлення про загибель трьох мітингувальників на вулиці Грушевського у Києві, де тривають сутички між правоохоронцями та демонстрантами».

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Мітингувальник тримає портрет Сергія Нігояна. Фото: Укрінформ

Першою жертвою став 20-річний дніпропетровський вірменин Сергій Нігоян, який загинув зранку 22 січня від смертельного вогнепального поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. За кілька днів від вогнепального поранення легень у лікарні помер 45-річний львів'янин Роман Сеник. Лікарі кілька днів боролися за його життя, але не змогли врятувати.

Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів'янина Юрія Вербицького – активіста Майдану, якого викрали невідомі просто з лікарні напередодні.

Через кілька днів унаслідок численних травм, отриманих 22 січня, помер ще один учасник Майдану – киянин Олександр Бадера.

Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж уперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

«НЕБЕСНА СОТНЯ». 18 лютого демонстранти пішли до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Це призвело до сутичок із силовиками. 19 лютого демонстрантам все ще вдавалося утримувати позиції на Майдані, в той час як силовики почали підготовку до «антитерористичної операції». Проти демонстрантів з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. За офіційними даними, під час пожежі загинули дві людини, 41-у врятовано.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний

18-19 лютого на Майдані під час масових заворушень загинуло 28 осіб. 20 лютого в Україні було оголошено днем жалоби. «На Майдані Незалежності відбувається прощання із загиблими у силовому протистоянні в центрі Києва», повідомляв Укрінформ.

20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. Однак, на дахах і прилеглих вулицях розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях.

Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули близько 118 осіб. Всіх їх згодом назвали «Небесною Сотнею».

ВТЕЧА ЯНУКОВИЧА. 21 лютого парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року».

У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну і втік до Росії. 23 лютого народні депутати 328-и голосами ухвалили постанову «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України». Вибори було призначено на 25 травня 2014 року. Виконання обов'язків президента України покладено на спікера парламенту Олександра Турчинова. 27 лютого Арсенія Яценюка призначено прем'єр-міністром України.

ПОЧАТОК АНЕКСІЇ КРИМУ. «Невідомі озброєні люди в уніформі без розпізнавальних знаків близько п'ятої ранку 27 лютого захопили будівлі Верховної Ради і Ради міністрів Криму», описував ці події Укрінформ. Жодних вимог вони не висували. Над кримським парламентом і над Радою міністрів підняті прапори Росії, спущено прапор України. Міліція оточила квартал, у якому знаходиться будівля уряду.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Учасники мітингу на підтримку територіальної цілісності України навпроти будівлі ВР АРК. Сімферополь, 26 лютого 2014 року

Тим часом президія Верховної Ради АРК звернулася до жителів автономії з питанням про необхідність проведення так званого «референдуму з питань удосконалення статусу і розширення повноважень Автономної Республіки Крим». У той же день депутати Верховної Ради Криму, які зібралися на сесійне засідання у захопленій озброєними людьми будівлі парламенту автономії, проголосували за проведення референдуму щодо статусу Криму і відставку уряду Анатолія Могильова.

28 лютого добре озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків узяли під контроль аеропорти в Сімферополі й Севастополі, захопили військовий аеродром у селищі Новофедорівка Сакського району. Того ж дня ввечері невідомі захопили кілька вузлів зв'язку в Криму і пошкодили магістральні волоконно-оптичні кабелі. Таким чином було заблоковано роботу Укртелекому по всьому півострову. В ніч на 29 лютого був захоплений Кіровський військовий аеродром.

Після того, як самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму, 1 березня російський президент направив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Цього ж дня Рада Федерації під головуванням Валентини Матвієнко о 17:20 одностайно проголосувала за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема.

16 березня у Криму було проведено незаконний «референдум» за входження до складу Російської Федерації. 17 березня Верховна Рада АРК проголосила «незалежність» Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля президент Росії Путін спільно із самопроголошеним керівництвом Криму підписали договір про прийняття його до складу Росії.

ВІЙНА НА ДОНБАСІ. РФ почала стягувати війська до східного кордону з Україною під виглядом навчань майже зразу після анексії Криму. 30 березня, за даними розвідки, небезпека військового нападу на територію України з боку РФ досягла критичного рівня. Росія зосередила на кордоні з Україною близько 100 тисяч військових, переважно десантно-штурмові підрозділи, а також сотні БТРів, артилерійські системи, пускові установки, бойову авіацію.

Тим часом на вулицях міст Східної України масово почали з'являтися озброєні люди. Сепаратисти проводили мітинги під російськими «триколорами» та намагалися захопити урядові будівлі у Донецьку, Луганську та Харкові. Пізніше стало відомо, що сепаратистами на Сході України керують російські спецслужби.

Невдовзі у Донецьку, Луганську і Харкові проросійські активісти практично синхронно пішли в наступ. Поступово у низці міст та сіл на Донбасі з'явилися військові без розпізнавальних знаків або й із російськими шевронами, а сепаратисти оголосили про створення двох терористичних організацій «Луганська народна республіка» і «Донецька народна республіка».

У цей час в Україні розпочали масштабну антитерористичну операцію.«У Донецькій області почалася оголошена раніше спецоперація за участю армійських підрозділів, мета якої обеззброїти бандитів і звільнити захоплені ними будівлі. Населення, щоб уникнути випадкових і невиправданих жертв, має зберігати спокій і залишити «гарячі точки», повідомляв Укрінформ 14 квітня.

Рада національної безпеки і оборони залучила Збройні Сили України до встановлення конституційного ладу на Сході України. Згідно з Указом в.о. президента України Олександра Турчинова, особи, причетні до безладів у східних областях України, зокрема ті, що брали участь у захопленні адмінбудівель, мали час до 9.00 понеділка, аби скласти зброю і звільнити будівлі, і в такому разі їх звільнили б від кримінальної відповідальності.

На самому початку антитерористичної спецоперації в Слов'янську терористи вбили 42-річного полтавчанина, бійця спецпідрозділу «Альфа» Геннадія Біліченка. Його розстріляли з машини охоронної фірми «Явір-2000». Капітан помер на місці, ще кілька його співробітників отримали поранення. Г. Біліченко став першою жертвою війни на сході України.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Військовослужбовці 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ВДВ ВС України під Слов'янськом у Донецькій області, 14 квітня 2014 року

СУТИЧКИ В ОДЕСІ. 2 травня Укрінформ повідомляв: «В Одесі в ході протистояння між прибічниками євромайдану та антимайдану на Куликовому полі загинула людина. Під час сутичок також підпалили місцевий Будинок профспілок».

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Палаючий Будинок профспілок. Одеса, 2 травня 2014 року

Унаслідок зіткнення колони, яка проводила марш за єдність, з організованою групою осіб, які намагалися завадити проведенню маршу в районі вулиці Грецької в м. Одеса, почалися масові заворушення в районі Грецької площі, а після закінчення футбольного матчу – й на Куликовому полі, біля Будинку профспілок. З обох боків використовувалась зброя та запалювальні суміші. Було вбито юриста, помічника судді, члена «Правого сектора» Ігора Іванова, буквально одразу за ним – майданівця Андрія Бірюкова.

Десь о 18-й годині проукраїнські сили почали тіснити антимайданівців до місця їхньої дислокації – Куликового поля. Табір колаборантів було спалено, а самі вони забарикадувалися у Будинку профспілок. Невдовзі в будівлі виникла пожежа.

У масових безладах в Одесі загинуло 48 людей, поранено понад 250. Із них 32 особи загинули внаслідок пожежі в Будинку Профспілок (отруєння чадним газом, опіки), шестеро померли від  вогнепальних поранень, 10 загинули в результаті падіння з висоти, намагаючись врятуватися від пожежі (серед них був і депутат Одеської обласної ради В'ячеслав Маркін). Міліція встановила, що більшість ідентифікованих учасників провокацій і заворушень в Одесі є громадянами Росії та Придністров'я.

ПОРОШЕНКО - ПРЕЗИДЕНТ. «Центральна виборча комісія офіційно назвала Петра Порошенка президентом України за підсумками виборів 25 травня», писав Укрінформ.

Вже в першому турі виборів Порошенко набрав більшість голосів виборців – 54,7%. За нього проголосували 9 мільйонів 857 тисяч 308 людей.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Петро Порошенко йде червоною доріжкою, де вишикувалася рота почесної варти. Київ, 7 червня 2014 року

7 червня Петро Порошенко офіційно став главою Української держави. На урочистий захід прибули 50 іноземних делегацій, а саме святкування розтягнулося майже на весь день.

BOEING 777. «Сьогодні орієнтовно о 16:00 зник з екранів радарів літак авіакомпанії «Малайзійські авіалінії» Boeing 777, який здійснював рейс за маршрутом «Амстердам - Куала — Лумпур», - цитував Укринформ 7 липня офіційне повідомлення. - За останні дні це третій трагічний випадок після того, як з російської території було збито літаки АН-26 та Су-25 Збройних сил України. Ми не виключаємо, що цей літак також був збитий, і наголошуємо, що Збройні Сили України не здійснювали жодних дій щодо враження цілей у повітрі».

Літак було збито у небі над селом Грабове Донецької області в зоні воєнних дій на Сході України. За кількістю жертв ця авіатроща стала найбільшою в історії України. Внаслідок трагедії загинули 298 осіб – 283 пасажири літака і 15 членів екіпажу. Серед них - 192 громадянина Нідерландів (один із них мав подвійне громадянство Нідерланди/США), 44 малайзійці (включно з 15 членами екіпажу й двома немовлятами), 27 австралійців, 12 індонезійців (серед них – одне немовля), 10 британців (один із них мав подвійне громадянство Велика Британія/ПАР), чотири німці, чотири бельгійці, три філіппінці, один канадець і один громадянин Нової Зеландії. Серед загиблих – 80 дітей, член Першої палати парламенту Нідерландів Віллем Віттевеен, близько ста вчених і медиків, які займалися проблемами боротьби зі СНІДом, речник ВООЗ Гленн Томас.

30 лет Независимости: Десятилетие испытаний
Жалобні квіти та дитячі іграшки біля будівлі посольства Королівства Нідерланди. Київ, 18 липня 2014 року

24 травня 2018 року представник Міжнародної спільної слідчої групи (JIT) з розслідування катастрофи МН17 (із кримінальної поліції Нідерландів) Вілберт Паулсен на прес-конференції в Гаазі повідомив, що слідство встановило, що літак рейсу МН17 був збитий з установки «Бук», що потрапила з РФ на непідконтрольну територію Донбасу. 25 травня уряди Нідерландів та Австралії заявили, що покладають на РФ відповідальність за збитий "Боїнг" рейсу MH17.

ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ. 18 серпня 2014 року в ході АТО українські війська увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста. Однак, 24 серпня 2014 року (в День Незалежності України) відбулося вторгнення на територію України окремих підрозділів ЗС РФ, дислокованих у прикордонних районах. Військовий російський марш в район м. Іловайськ для підтримки терористичних організацій реалізовано трьома батальйонно-тактичними групами: особовий склад понад 3,5 тис. осіб, близько 60 танків, 320 БМД (БМП).

В операції зі звільнення Іловайська, яка потім закінчилася трагедією, брали участь шість добровольчих підрозділів (загонів) загальною чисельністю 397 осіб. Всього в оточення підрозділами ЗС РФ попали близько 1200 бійців. Президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення.

«Завдяки перемовинам, які провів президент України Петро Порошенко, вдалося досягти домовленостей стосовно виводу з оточення українських військовослужбовців, які знаходилися під Іловайськом», повідомляв Укрінформ.<

Читайте также:
Комментарии
Добавить комментарий
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Популярное:
Читаемое: