Москва
Последние новости
» » Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени


Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени

Дата: 10 август 10:48

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени

Що відомо про розробників вакцин Moderna, Pfizer-BioNTech і AstraZeneca

Загальні локдауни, закриті кордони, переповнені лікарні, збанкрутілі підприємці, масові смерті та психологічні проблеми. Така апокаліптична картина світу видавалася досить ймовірною, коли на Землі почала лютувати пандемія COVID-19. Утім зараз, через два роки після перших випадків інфікування новим коронавірусом, глобальна ситуація зовсім інша.

Завдяки наймасовішій кампанії вакцинування в історії людства, життя поволі починає повертатися до норми, хоч і не з однаковою швидкістю у різних регіонах. Уникнути найгіршого сценарію вдалося завдяки науковцям, які доклали неймовірних зусиль до розробки ефективних вакцин. Ким же були герої нашого часу, які буквально врятували людство від загибелі, створивши три основні COVID-вакцини?

MODERNA

Як і більшість великих досягнень сучасності, COVID-вакцина Moderna – це продукт злагодженої роботи команди відданих своїй справі людей. Ключову роль у координації цієї роботи відігравала Гамільтон Беннетт – старший директор з питань доступу до вакцин та партнерства компанії Moderna. 35-річна Беннетт має диплом гігієни довкілля та мікробіології Університету Вашингтона й більш як десять років дослідницького досвіду, з якого чотири – в Moderna. 

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени

Якби не Беннетт, COVID-вакцина Moderna, можливо, ніколи б не з’явилася так швидко, оскільки саме вона наполягла на тому, аби дослідний департамент компанії почав працювати над вакциною від нового коронавірусу, який на той момент ще не вбачався глобальною загрозою. Наприкінці січня минулого року представники фармакологічної індустрії організували зустріч для обговорення COVID-19 й багато з них не бачили потреби переводити ресурси від перспективних розробок. Утім Беннетт, незважаючи на фінансові ризики, розцінювала створення вакцини “моральною та соціальною відповідальністю компанії”  й переконала керівництво все ж увійти в гру. Це рішення, врешті, зробило Moderna одним із лідерів ринку та дало змогу сотням мільйонів людей, які отримали щеплення, уникнути інфікування COVID-19. Беннетт також постійно заохочувала команду продовжувати роботу із розробки вакцини та, за її власними словами, кілька місяців поспіль що шість годин цікавилася прогресом.

Хоча моральний імператив Беннетт був ключовим для зосередження ресурсів, слід також віддати належне Мелісі Мур, відповідальній за департамент технології mRNA у Moderna. Усю свою кар’єру вона вивчала протеїни, що стали основою COVID-вакцини, й вісім років тому проміняла престижну викладацьку роботу в університеті штату Массачусетс на посаду у невідомій тоді широкому загалу компанії Moderna. “Я могла провести наступні 15 років готуючи наукові статті й навчаючи студентів, однак, у віці 80 чи 90 років я би обернулася на своє життя й пошкодувала про це рішення”, – пояснила вона свою кар’єрну зміну . Разом із підлеглими Мур дні й ночі проводила у лабораторії, шукаючи ефективний метод боротьби зі смертельною недугою.

Цікавий факт: протягом року, що минув з часу появи перших даних про ефективність COVID-вакцини Moderna, ціна акцій компанії на нью-йоркській біржі зросла всемеро.

PFIZER-BIONTECH

Перша офіційно зареєстрована у більшості країн світу вакцина від COVID-19 теж мала цікаву історію створення. Випущена на ринок у рекордно короткі терміни, вона, однак, завдячує своїй появі рокам напруженої роботи турецько-німецького подружжя, що присвятило життя пошуку ліків від раку.

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени

55-річний Угур Сахін та його 53-річна дружина Озлем Туречі заснували компанію BioNTech у німецькому місті Майнц ще в 2008 році. Обоє за освітою – лікарі, які від початку своєї кар’єри виявляли інтерес до онкології. За даними Reuters, саме на цій ниві пара й зійшлася під час роботи в академічній сфері. Вони обоє були настільки захоплені наукою, що навіть свій весільний день розпочали з лабораторії. Утім, особисто займаючись дослідженнями, вони показали себе й успішними підприємцям, ще в 2001 році заснувавши свою першу біофармацевтичну компанію “Ganymed Pharmaceuticals”. У 2016-му році її було продано за 1,4 млрд дол.

Роки невтомної роботи дозволили подружжю розвинути проривну технологію mRNA, що зрештою дала змогу створити ефективну COVID-вакцину. Незважаючи на свій значний досвід у цій сфері, BioNTech не вистачало потужностей та досвіду виробництва вакцини на глобальному рівні. Тому на початку минулого року компанія домовилася про партнерство із американським фармацевтичним гігантом Pfizer. Цей крок приніс свої плоди: окрім того, що розроблена вакцина змогла вироблятися багатомільйонними партіями, директор BioNTech Угур Сахін та головний лікар компанії Озлем Туречі також суттєво наростили свої особисті статки й закріпилися у переліку ста найбагатших німців.

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени
Фото: Getty Images

Цікавий факт: Угур Сахін народився в місті Іскендерун на середземноморському узбережжі Туреччини. До німецького Кельна він переїхав у віці чотирьох років, коли його батько отримав роботу на місцевому заводі «Форд».

ASTRAZENEKA

Створена зусиллями дослідників університету британського Оксфорда вакцина AstraZeneca у ближній перспективі, можливо, є найважливішою для припинення пандемії. По-перше, її поки продають за собівартістю (близько 4 дол. США), а по-друге, вона значно менш вимоглива до умов транспортування. Це робить її бажаним варіантом для бідних країн зі слаборозвиненою інфраструктурою. Хоча майже з перших днів застосування AstraZeneca, цю вакцину переслідують проблеми, пов’язані із побічними ефектами, органи охорони здоров’я багатьох країн запевняють, що переваги цієї вакцини значно перевищують ризики її застосування.

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени
Фото: Getty Images

У лютому 2020-го року на тлі поширення планетою смертоносного, але маловивченого вірусу, дві команди дослідників Оксфордського центру вакцин, очолювані професорами Енді Полардом та Сарою Гілберт, вирішили об’єднати свої зусилля у створенні вакцини. Маючи досвід розробки вакцини від лихоманки Еболи та близькосхідного респіраторного синдрому (який теж викликає коронавірус), спершу Гілберт сподівалася впоратися самотужки. Однак дуже швидко вона осягнула реальну загрозу та масштаб COVID-19 й звернулася до Поларда – відомого експерта із масштабних випробувань вакцин .

На відміну від Moderna та Pfizer-BioNTеch, дослідники з Оксфорду обрали перевірену роками технологію створення вакцин, а не mRNA. Модифікувавши вірус звичайної застуди, який вражає шимпанзе – й не може заразити людину, вони генетично змінили його на новий коронавірус й таким чином створили вакцину. Згодом підтримку їм надала велика шведсько-британська фармакологічна компанія AstraZeneca, за сприяння якої відбулися випробування, виробництво й збут.

На відміну від двох згаданих раніше вакцин, ця не принесла розробникам значних особистих статків, оскільки була створена на базі публічного навчального закладу. Незважаючи на свою щойно здобуту славу, Полард та Гілберт продовжують наукову діяльність в Оксфорді, шукаючи потенційні ліки від інших небезпечних хвороб.

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени
Фото: twitter

Цікавий факт: На честь Гілберт компанія Mattel влітку цього року створила ляльку Барбі. За словами дослідниці, спочатку вона сприйняла створення її прототипу у вигляді ляльки «дуже дивним», але згодом змінила думку, сподіваючись, що лялька надихатиме дівчаток займатися наукою, технологіями, інженерією або математикою.

ДАВИДИ РАЗОМ З ГОЛІАФАМИ

Хоча всі три вакцини були створені за різних умов, їх об’єднує три важливі фактори. По-перше, в усіх випадках швидкий успіх ґрунтувався на роках, а іноді десятиліттях попереднього досвіду й досліджень. Жоден із розробників ефективних COVID-вакцин не був новачком у цій сфері, й усі вони працювали над іншими медичними препаратами, коли розпочалася пандемія, тож могли оперативно переорієнтуватися.

По-друге, усі три вакцини створили відносно малі й до того маловідомі компанії. Так, що Moderna, що BioNTech, що Оксфордський центр вакцин існували задовго до пандемії, але чи чули ви колись про них до того? Незважаючи на значно більші фінансові можливості фармацевтичних гігантів, ті були недостатньо гнучкі, аби вчасно оцінити загрози COVID та перенаправити ресурси.

Однак, по-третє, усі три успішні вакцини побачили світ все ж у співпраці із тими ж таки гігантами. BioNTech мусив заручитися підтримкою Pfizer, а оксфордські вчені - AstraZeneca. Moderna що є сил намагалася впоратися сама й саме через це постійно зривала графіки поставок. Це свідчить, що одним лише інженерним генієм досягти успіху в глобальному вакцинуванні не вдасться – для цього необхідні значні виробничі та логістичні потужності.

Барби-вакцинологиня как символ героя пандемического времени
Фото: Getty Images

Водночас, є ще один фактор, який відіграв ключову роль у наближенні людства до перемоги над COVID – це безпрецедентно велике державне фінансування. На операцію Warp Speed, покликану пришвидшити створення вакцини, США протягом лише одного року виділили 18 млрд дол., 14 млрд дол. на ці ж цілі направила Велика Британія і ще кілька мільярдів – ЄС. Разом із інвестиціями інших країн загальні кошти на дослідження обраховуються сотнями мільярдів. Звісно, фінансування – лише одна сторона медалі, але все ж ця ситуація показує, наскільки швидко й ефективно людство здатне  досягати поставлених цілей, якщо щиро рухається до них разом. Залишається сподіватися, що цей урок не буде забуто щойно пандемія залишиться позаду.

Максим Наливайко, Оттава.

Перше фото: Shutterstock

Читайте также:
Комментарии
Добавить комментарий
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Популярное:
Читаемое: